приходить к убеждению

• dospívat k přesvědčení

(в разн. знач.) come*; ( прибывать) arrive

, прийти
1. come*, arrive;
прийти домой come* home;
поезд пришёл с небольшим опозданием the train came in rather late;
он пришёл проститься с ними he came to say good-bye to them;
посылка должна прийти через неделю the parcel should arrive in a week`s time;

2. (наступать) come*, arrive;
пришла весна spring has come;

3. (возникать, появляться) аррear;
постепенно к нему пришла уверенность he gradually acquired confidence;

4. (к дт., добиваться) come* (to), arrive (at) ;
~ к заключению, выводу arrive at the conclusion, come* to the conclusion;

5. в сочетании с существительными: ~ в отчаяние fall*/sink* into despair;
~ в восхищение be* delighted;
~ в ярость get*/fly* into а rage;
~ в негодование be*/feel* indignant (at) ;
прийти на ум come* to mind;
прийти кому-л. в голову enter smb.`s head;
прийти в себя come* to one`s senses;
(опомниться) recover one`s wits;
прийти в чувство come* to one self;
прийти на помощь come* to the rescue, come* to smb.`s aid/help;
~ к концу come* to an end;
пришло махом, ушло прахом посл. е easily earned money is quickly spent;
~ся, прийтись
6. (соответствовать чему-л.) fit;
ботинки пришлись по ноге the shoes fitted well;

7. (совпадать с чем-л.) fall*;
Новый год пришёлся на четверг New Year fell on а Thursday;

8. безл. (быть необходимым): мне пришлось это сделать I had to do it;

9. безл. (дт.;
случаться) one has occasion to;
ему тяжело пришлось he had а hard time;
мне приходилось с ними встречаться I have had осcasion to meet them;
I have met them on occasions;

10. безл. (причитаться): на каждого пришлось по десяти тысяч рублей each one had to pay ten thousand roubles;

11. тк. несов. (дт.;
быть в родственных отношениях) be* related (to) ;
он мне приходится дядей he is my uncle;
они мне приходятся близкими родственниками they are near relatives of mine;
прийтись кому-л. по вкусу suit smb.`s taste;
прийтись кстати prove useful, turn tip just at the right moment;
где придётся where one can;
как придётся how one can;
что придётся what one can.

несовер. - приходить; совер. - прийти

1) come, arrive

2) (к чему-л.) come (to), arrive (at); reach

- приходить к концу

3) (во что-л.)

прийти, притти и придти

1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];

2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.

* * *

несов.; сов. - прийт`и

1) kómmen kam, ist gekómmen; прибывать - о поездах, письмах и др. тж. án|kommen ↑ (обстоятельства места тк. (D)),

2) наступать kómmen ↑

3) к выводу, к убеждению, решению kómmen ↑ к чему л. zu D, в отдельных сочетаниях an, auf A, gelángen (s) к чему л. zu D

4) в какое л. состояние kómmen ↑, geráten er gerät, geríet, ist geráten in A

• приходить к убеждению

* * *

сов. см. приходить.

(αόρ. ήλθα, ήρθα и ήρτα — μέλλ. θα έλθω, έρθω, ερτω—προστ. έλα, ελατέ, ελθέ, έλθετε) αμετ.

δεν ήρθε γιά καλό ничего хорошего не жди от его приезда;

4) приходить, появляться (об обычае, слове, выражении);

μας ήρθε ο χειμώνας наступила зима;

6) появляться;

7) охватывать, внезапно овладевать;

10) перен. доходить до...; докатываться до... (разг);

11) переворачиваться (падая);

13) идти, быть к лицу; подходить, годиться;

14) соглашаться;

15) приходить (к чему-л.);

16) хотеть, собираться;

καλώς ήλθες (или ήλθατε)! добро пожаловать!;

πάει (или συ ρε) κ' έλα туда и обратно;

Γιάννης πήγε, Γιάννης ήρθε погов, а) каким он был, таким и остался; б) с чем пошёл, с тем и вернулся; вернулся ни с чем

убеждение:
1. belief
2. persuasion

(αόρ. έπεισα, παθ. αόρ. επείσθην) μετ. убеждать, уговаривать; уверять;

1) (действие) persuasion

2) (мнение) belief, persuasion, conviction; мн. ч. credo, creed, gospel

1) вводить (aliquem in senatum Su, PJ; milites in pugnam L; перен.: i. aliquem in errorem C; nova verba in linguam C)

2) проводить ( aquam in domos bAl)

3) внедрять ( novos mores C); вносить (i. discordiam in civitatem C)

4) выводить (в сочинении), представлять (i. Scipionem de re publicā disputantem Aug)

5) выводить на сцену (i. elephantos PJ; gladiatores C; i. novam personam C); ставить на сцене ( comoediam Su)

6) побуждать, склонять (i. aliquem ad bellum Nep, ad misericordiam C; i. aliquem ut mentiatur C)

7) записывать, ставить в счёт (i. in rationibus C; i. pecuniam in rationem C)

8) подводить, обманывать (aliquem C, Tib)

9) наводить ( pontem saxis QC)

10) натягивать, надевать ( aliquid alicui rei PM и super aliquid Cs)

11) расстилать

12) выравнивать ( solum PM)

13) затирать написанное (на восковых дощечках), перен. отменять, уничтожать (nomina, senatūs consultum C; decretum Su); кассировать ( venditionem Hirt)

14) юр. допускать, вводить ( aliquem in bonorum possessionem Dig)

[-ις (-εως)] η констатация, установление (истины и т. п.); подтверждение (факта и т. п.);

374 Г сов.несов.

приходить 1. куда, откуда (kohale) tulema; \прийти на завод tehasesse tulema, \прийти с фронта rindelt tulema, \прийти домой к обеду lõunaks koju tulema, \прийти к мысли о чём millisele mõttele tulema, \прийти к власти võimule tulema, \прийти на помощь appi tulema, \прийти на выручку hädas appi tulema, \прийти в норму normi minema, он пришёл на всё готовое talle oli kõik ette ja taha ära tehtud;

2. (без 1 и 2 л.) saabuma, kätte jõudma, tulema; придёт и его черёд küll tuleb ka tema kord, пришла весна kevad on käes v kätte jõudnud v tulnud v saabunud, пришла пора подумать о чём on aeg järele mõelda mille üle;

3. к чему jõudma; \прийти к правильному решению õigele otsusele jõudma, \прийти к заключению v к выводу järeldusele jõudma, järeldama, \прийти к убеждению veendumusele jõudma, \прийти к соглашению kokkuleppele jõudma, \прийти к истине tõe äratundmisele jõudma;

4. во что sattuma; muutuma; \прийти в ярость raevu sattuma, \прийти в изумление hämmastuma, \прийти в восхищение v в восторг vaimustuma, vaimustusse sattuma, \прийти в хорошее настроение head tuju saama, \прийти в отчаяние meelt heitma, \прийти в движение liikuma hakkama, käima minema, \прийти в упадок mõõnaseisu langema, allamäge minema, alla käima, tagasi langema, я пришёл в ужас mul hakkas õudne, mind haaras õudustunne, \прийти в негодность kõlbmatuks muutuma; ‚

\прийти v

приходить в голову v

на ум pähe tulema v turgatama;

\прийти v

приходить в себя (1) meelemärkusele v teadvusele tulema, poolunest ärkama, uneuimast toibuma; (2) toibuma, enesevalitsemist tagasi saama, maha jahtuma;

\прийти v

приходить в чувство v

в сознание toibuma, teadvusele tulema

1) Военный термин: прийти к выводу, приходить к выводу, приходить к заключению

2) Макаров: заключать (делать вывод), прийти к заключению, прийти к убеждению